Нік Воронін, Founder/CEO at Voronin Studio. Нік є засновником і арт-директором студії, також викладає в LITS (Lviv IT school) і займається мото-спортом та кроссфітом. В цьому інтерв'ю ми говорили про дизайн, різницю між UI/UX та брендінг.

«Вдалося дуже добре поєднати знання про інформатику, комп’ютери та певні знання про дизайн»

Як ти зрозумів, що дизайн — твоє покликання?
Дизайн прийшов в моє життя ще з комп’ютерних ігор. Був період, коли я займався кіберспортом, ми тренувалися, їздили на змагання. Відповідно, коли в тебе є команда, вона потребує якоїсь реклами (оголошення, листівки, скіни для командної форми). Тож я почав цим займатися, мені це подобалося. Звісно, спочатку це було на примітивному рівні, але то був початок. Я вступив на кафедру «АСУ» за спеціальністю «Видавнича Поліграфія» в «Львівську політехніку». Як наслідок, вдалося дуже добре поєднати знання про інформатику, комп’ютери та певні знання про дизайн. Також веб сайти були новим трендом, який приваблював, і було круто і цікаво ним займатися.

«Одного дня, мені менеджер сказав, що, вибач, але тобі, мабуть, потрібно відкривати свою справу»

Як ти наважився відкрити свою дизайн-студію?
Першим я разом зі своїм батьком організували комп’ютерний клуб «Нікка» у центрі міста, в якому тренувалася моя команда і не тільки. Приділяв увагу, щоб були актуальні іграшки, потужне «залізо», згодом з’явилося невеличке кафе-бар. Паралельно з управлінням клубом також займався дизайном. Але потім з розвитком технологій комп’ютерні клуби стали менш актуальними та популярними, та й я почав отримувати запрошення на роботу. Оскільки за цей час з’явилося багато знайомих в IT сфері, то моє резюме отримувало багато відгуків, дизайнери на той час мали великий попит - тотальна недостача на ринку. Декілька років я працював в різних компаніях, але з часом до мене було все більш запитів від знайомих окремо від основної роботи. Одного дня, мені менеджер сказав, що, вибач, але тобі, мабуть, потрібно відкривати свою справу, оскільки ти у коридорі, відповідаючи на дзвінки, проводиш більше часу, ніж працюючи за комп’ютером. Дуже йому вдячний за цей крок, ці зміни зробили мене тим, ким я є сьогодні.

«Ми пішли ще далі та організували навчальні курси, оскільки до мене часто надходили запити навчити певним моментам»

Як ти масштабував компанію з часом?
Все почалося з мого колеги-програміста та мене. Ми працювали віддалено, в один момент я запропонував відкрити офіс, щоб ми мали можливість спілкуватися з клієнтами вживу. Це був дуже складний та важкий крок для мене, але ми наважились та зняли свій перший офіс. Розмір офіса складав десь 25 кв.м, в нас не було нічого, крім комп’ютерів, які ми притягли з дому. Нам орендар дав прості столи, ми повісили дошку маркерну та почали працювати. За вікном тоді був 2007 рік. Далі розвиток, можна сказати, що був еволюційним. В нас не було інвестицій, все, що заробляли, тратили на розширення та покращення по мірі необхідності. Стосовно того, як ми знаходили людей, мабуть окрема маленька історія. Так складалось та складається, що з тих сфер та хобі, де я проводжу свій час, в мене з’являються зв’язки та знайомства, які з часом перетворюються на бізнес стосунки. Це може бути майбутній колега або новий замовник. Таким чином в нас з’явився другий програміст, дівчинка рекрутер-HR, яка допомагала з пошуком людей. Потім ми пішли ще далі та організували навчальні курси, оскільки до мене часто надходили запити навчити певним моментам. На той час Youtube та Інтернет ще не були такими розвиненими з точки зору навчального матеріалу.

Як ви організовуєте роботу web & mobile дизайнерів?
В кожного дизайнера є свої «фішки» та бачення, і я на старті вже розумію, який проект більше пасує якому дизайнеру, наприклад, за вподобаннями. Тобто, якщо дизайнер захоплюється футболом та є проект з подібної тематики, то вибір очевидний. Другий фактор, робота відбувається так, що спочатку іде підбір референсів — так звана синхронізація візуальної комунікації. Вона відбувається між замовником та командою. Ми використовуємо Pinterest як дошку, куди додаються зразки того, що подобається, створюється «референс борд», і вже з ним я іду до замовника. Слідом йде інженерний процес — створення інформаційних архітектур, формування UX, йде колаборація з фронтенд і бекенд девелоперами по технологіям. В нас є внутрішня система оцінки складності та бюджету проектів, яка дає нам розуміння правильних підходів стосовно зусиль та часу, які приділяються проекту.

«Історично так склалося, що наші клієнти рекомендують нас один одному»

Як у вас працює процес продажу дизайну?
Маю визнати, що поки ми не займалися активним або агресивним продажом наших послуг. Історично так склалося, що наші клієнти рекомендують нас один одному. Ми не займаємося рекламою, та й портфоліо потрібно б було обновити. То, що це працює на рекомендаціях, мені дуже подобається, але вже обмірковую створення повноцінного відділу продажу. Також в мене є свій підхід щодо створення відносин з клієнтами. Перш за все, особисто знайомлюсь з бізнесом та досліджую його потреби, лише потім даю відгук і починаю формувати пропозицію. Таким чином я, мабуть, вже побував у всіх містах країни, подорожуючи на зустрічі з клієнтами.

«Професійний UI дизайнер не може не мати досвіду в UX»

В чому різниця між UI та UX дизайнерами, на твій погляд?
UI — я називаю відмальовування інтерфейсу, відмальовування кнопочок і тіньок. UX — це вже дослідження питань. Але я завжди кажу, що професійний UI дизайнер не може не мати досвіду в UX. Раніше був просто веб-дизайнер, який дизайнив веб сайти з розумінням потреб користувача без цієї диференціації, але з розвитком напрямку і складності проектів цей розподіл ролей іноді необхідний: хтось займається ресерчем, а хтось — візуальної частиною. І потрібен дизайн лід або Арт директор/Продакт дизайнер, хто буде зв’язувати творчий процес із потребами користувача та бізнесу.

«Є в нас такий умовний термін як «обід з Миколою», коли кожен з працівників може зі мною переговорити, розказати про те, що наболіло, або якусь проблему»

Як виглядає твій робочий день?
Мій ранок починається зі склянки води, водних процедур та підготовки раціону їжі на день. Збираюсь та виїжджаю до студії. Літом я їжджу на мотоциклі і це додає мені додаткової енергії та адреналіну вранці. Вважаю, що жодного дня не провів на роботі, тому що займаюся своїм хобі і роблю те, що мені подобається. І це дуже велика мотивація приїжджати кожен день в студію.
Ще в нас є велика стіна, на якій ми можемо писати маркером, клеїти стікери, вішати роздруковані інформаційні архітектури по проектам, що дозволяє охопити оком загальну картину. В нас є спільна група, де ми обмінюємось спільним досвідом, матеріалами по дизайну, ці новини ми також обговорюємо.
Далі в мене по розпорядку мітинги, комунікації з клієнтами, обговорення проектів. Час швидко летить за цими активностями та перерву на обід також використовую з користю. Вже давно не обідав сам — завжди розділяю його з кимось із працівників або з потенційними клієнтами. Є в нас такий умовний термін як «обід з Миколою», коли кожен з працівників може зі мною переговорити, розказати про свою ідею, або якусь проблему. Вважаю, що комунікація дуже важлива, а своєчасна комунікація допомагає уникнути багатьох проблем.

«Лакмусом оцінки роботи для мене завжди є питання до дизайнера, чи візьме він цей макет до себе у портфоліо»

Як зберігати спокій, коли розвиток джунів по факту повільніше, ніж очікуєш?
Є класичний метод, який й досі працює — батіг та пряник. Буває іноді, що мені болить, бо я людина пристрасна. Але лакмусом оцінки роботи для мене завжди є питання до дизайнера, чи візьме він цей макет до себе у портфоліо, наприклад. І якщо бачу якісь сумнів, то одразу відправляю переробляти. І макет буде робитися і перероблятися, доки не буде належний результат.

voronin_studio-2

Дизайнер - це творча професія, як вам вдається планувати та дотримуватись дедлайнів?
В нашій агенції все досить демократично і ми будуємо гарні відносини в колективі. Якщо комусь потрібно відлучитись або немає натхнення, то ми зрозуміло насильно не тримаємо і даємо змогу відновити сили. Головна моя умова - встигати до дедлайнів, бо якщо мені потрібно їхати презентувати клієнту дизайн, а щось не готово і я дізнаюсь, що це через те, що хтось кудись пішов, обов'язково буду мати з людиною розмову. Таке стається доволі рідко і перш ніж звинувачувати, необхідно розібратись, чому так сталось. Як правило, коли у дизайнер розуміє всю важливість тієї роботи, що він робить для бізнесу, - почуття відповідальності не дає завалити дедлайн.

Як ти слідкуєш за трендами?
Підписаний на багато Youtube каналів, регулярно читаю різні огляди та дослідження трендів, які можуть потенційно пасувати тому чи іншому проекту у певній сфері. Використовую також Pinterest та Instagram для зберігання швидкої візуальної інформації. На Behance так само підписуєшся під талановитими людьми, та згодом весь твій фід формується з якісного візуального контенту.

«Дизайнерське мислення — це, в першу чергу, мислити як винахідник та покращувач»

Дизайнерські погляд та мислення — це вроджене, чи це набуте?
Це більше набуте, я вважаю. Дизайнерське мислення — це, в першу чергу, мислити як винахідник та покращувач. Але знаю, що генетика є дуже важливою. Тобто, хто були твої батьки, яка в них була освіта, все те, що формує потенціал, закладений генетикою. Але це відсотків тридцять, решта — це, звісно, вчитися 24/7 та працювати, подорожувати та бути пристрасним до своєї справи.

Порадь, будь ласка, три книги, які, на твій погляд, повинен прочитати кожен дизайнер.
Першою буде книга:
«Зовнішній вигляд книги. Вибрані статті про книжкове оформлення і типографіку» від Яна Чихольд. Текстом передається інформація, тому робота з ним є дуже важливою базою.
book_cover

Далі, звичайно, буде книга «Кради як митець» від Остіна Клеон. Розуміння та вміння використовувати чужі напрацювання в своїх проектах.

art

І третя книга повинна бути обов’язково про менеджмент, причому будь-яка. Щоб отримати розуміння про те, наскільки всі люди різні, зрозуміти цей механізм і отримати необхідні софт скіли.

Якою буде твоя порада читачам, які зараз на порозі вибору свого кар’єрного шляху як дизайнер?
Займайся тим, що ти любиш і люби те, що ти робиш.