Роман, Team Lead at InfoPulse, м. Житомир. Вдалося поговорити з Романом на конференції LvivCSS про розвиток ІТ спільноти в регіонах, менторінг і чому він все ще залишається в Житомирі. Last, but not least: Роман був одним з присутніх в тій машині, де народився проект Speakers, тому виражаємо подяку Роману за участь

https://www.linkedin.com/in/roman-savitskiy-98b49158/
https://www.facebook.com/roman.savitskiy.104

Розкажи свою історію, як ти обрав шлях програмного інженера?
Мабуть, найцікавіше те, що народився я в сім’ї вчителів: мої батьки та сестра — педагоги. Усі думали, що оберу той самий напрямок, але викладання мене ніяк не приваблювало, тому вирішив, що хочу себе спробувати в технічній галузі. Вищих навчальних закладів у моєму місті небагато, але я знайшов, куди піти на програмування. Спочатку було важко навіть на першій моїй роботі, а далі вже було більш цікаво. Можу вважати, що в школі це все ж було спонтанне рішення, а до того, щоб прийти вже до Інженера, я йшов набагато довше.

Чому так важко було на першій твоїй роботі?
На першій своїй роботі я працював з .Net у зв’язку з тим, що на той час теоретична база в мене була слабкою, отже, пішов працювати після двох місяців навчання. Звісно, то була позиція Trainee, але бекенд є бекенд. Я відчував, наче все іде через пень колоду, у мене не було ментора, тому борсався сам, але виплив. Коли минуло два роки, змінив компанію і технологію — став працювати з PHP, ще через два з половиною роки — знову зміна компанії та технології, став працювати із фронтендом. І останні три роки я працюю в Infopulse.

Що ти вкладаєш в поняття «інженер» ?
Різниця в тому, що людина, яка вже є інженером, розуміє певні процеси та усвідомлює, чим вона займається. На прикладі нашої сфери я б не називав інженерами спеціалістів, які ще тільки проходять шлях навчання, тобто є ще Trainee або Junior, тому що вони навряд чи зможуть вирішувати конкретні задачі, розуміючи виконання та рішення цілісно.

«Коли ти проходиш швидкі дво- або тримісячні курси, ти минаєш ті основи, які викладають протягом навчання у вищому навчальному закладі»

Чи потрібна технічна вища освіта в ІТ?
Безперечно, вважаю, що так. Але університети потребують змін, щоб програми були актуальними і необхідними. На щастя, такі заклади вже є. Суть полягає в тому, що, коли ти проходиш швидкі дво- або тримісячні курси, не отримуєш ті основи, які викладають протягом навчання у вищому навчальному закладі. Наприклад, після університету знання про алгоритми вже можуть бути на підсвідомості й набагато легше їх використовувати при вирішенні практичних завдань у роботі.

«На мою думку, Team Lead потрібен більше на етапі формування команди»

Зі свого досвіду, які основні задачі у Team Lead?
Позиція Team Lead’а всім відома, як і її основна задача — відповідати за команду та формувати гарний колектив. На мою думку, Team Lead потрібен більше на етапі якраз формування. Як тільки команда сформована і може функціонувати самостійно, то такий керівник більше не потрібний. У мене є проекти, де моє втручання майже не потрібне, як і Project Manager’a, тому це може бути прикладом гарної організації процесів.

«Хто не робить помилок, той не розвивається»

Чи бувало, що нова хайпова технологія не «злітала» на проекті?
Звичайно, траплялися такі історії. З останнього: зараз в мене є великі сумніви щодо нативних веб-компонентів. Ми залучили Vue.js до окремого редактора, який нам потрібно зробити. Коли потім сіли та підрахували час, якби ми це реалізовували просто на JavaScrpit’і, то зрозуміли, що знадобилося б значно менше часу. Але, вважаю, що, хто не робить помилок, той не розвивається.

«Full Stack як морська свинка — і не морська, і не свинка»

Твоя думка про Full Stack спеціалістів?
Я їх називаю «примарні фулстеки». Є ще такий жарт, що розробник Full Stack як морська свинка — і не морська, і не свинка. Вважаю, що не можна знати все на однаково високому рівні. Обов’язково будуть слабкі місця, про які потім дізнатися команді може бути дуже боляче. Тому я за те, щоб хороші фронтендери розумілися на бекенді та навпаки, і щоб між собою вони кооперувалися.

Чи пишеш ти код?
На роботі пишу мало коду, приблизно до 20% від мого робочого часу. Але вдома намагаюсь надолужити втрачене.

«Вдома ми, зазвичай, поглиблюємо свої знання з окремих технологій. На конференціях можна розширити світогляд»

Як ти не випадаєш з трендів?
Приділяю свій час на ознайомлення з новими технологіями, відвідую конференції, які дають можливість дізнаватися про ті речі, до яких руки самостійно найчастіше не доходять. Вдома ми, зазвичай, поглиблюємо свої знання з окремих технологій. На конференціях можна розширити світогляд.

Ти береш участь у pre-sale?
Так, я дуже часто приєднуюсь на цьому етапі, до якого доходять проекти, які вже відповідають специфіці нашого департаменту. Це дуже корисний досвід - брати участь у таких мітингах, щоб краще розуміти потреби клієнтів. Тому що, коли ми пишемо код, забуваємо про бізнес ідеї і вирішуємо проблеми розробників, які самі і створили. Наприклад, був випадок, коли ми розробили технічно ідеально функціонал, а замовнику майже все не подобалось. І це тривало до того часу, поки ми не посадили не технічну людину, яка змогла дати напрямок з точки зору бізнес-рішення. Після цих змін замовник був задоволений результатом.

«Дуже важливо зрозуміти клієнта та виявити, що йому можна продавати, а що ні»

Як ви робите оцінку проекту на етапі pre-sale?
Над підготовкою ефективної оцінки повинні працювати в ідеалі бізнес-аналітик, фронтенд, бекенд та дизайнер. Але в реальному світі до pre-sale’у залучити одразу всіх майже неможливо. Тому оцінка робиться на основі факторів з попереднього досвіду, отриманого на подібних проектах. Дуже важливо зрозуміти клієнта та виявити, що йому можна продавати, а що ні. Також я використовую підхід складання переліку покращень для клієнта та рекомендації по тому, що можна додати або навпаки із технічного завдання. Отже, клієнт має можливість оперувати своїм бюджетом та він розуміє, що ти не тільки технічно готуєш оцінку, але ще й думаєш про потреби продукту в цілому.

Чи є різниця між розробниками з великих міст та розробниками із регіонів, на твій погляд?
Звичайно, є своя специфіка. З точки зору рівня самих спеціалістів, напевно, особливої різниці немає, вона є з точки зору підготовки, найму та формування команд. Наприклад, в Житомирі можна всі IT компанії порахувати на пальцях, і лише три з них — з кількістю людей понад сто. Тому Senior спеціалістів я знаю особисто і можу самостійно зателефонувати, коли відкрита вакансія та запитати. Доводиться більше працювати з Junior’ами, щоб розвивати їх до Middle та Senior рівня. Це має свої як плюси, так і мінуси. З одного боку можна виховати спеціаліста під свій напрямок, з іншого — це час, та найамбітніші можуть потім швидко піти або, наприклад, поїхати до великих міст.

Як часто у вас відкриваються вакансії для Junior спеціалістів?
Доволі часто, у нас навіть є програма розвитку, починаючи з Trainee. Працівнику надається ментор, і протягом трьох місяців він має підтвердити позицію Junior.

Хто є ментором та скільки часу він може приділяти Trainee/Junior’у?
Зазвичай це спеціалісти Middle/Senior рівня, які можуть виділяти до 20 відсотків свого часу. Але це дуже грубий вимір, оскільки моральних зусиль додається по факту набагато більше. Недостатньо лише поділитися знаннями та навчити технології, важливо навчати людину принципів саморозвитку. Щоб вона потім могла рухатися далі та не застрягла на отриманих знаннях.

Які хобі маєш?
Узагалі їх багато, але хочу виділити футбол — уже одинадцять років є футбольним арбітром. Зараз у Житомирі, бо не маю часу їздити Україною. До цього сім років судив змагання різних рівнів, зокрема Всеукраїнські. Ще я люблю сплави по різних річках та досліджування печер. В останній рік мої активні хобі набули статус більш пасивних, бо в мене народилася малеча.

«Часом забувається, що зміна діяльності — уже відпочинок, хоч звучить банально, але це працює»

Як ти розподіляєш зараз час між родиною та роботою, як не втрачати фокус?
Насамперед дуже важливо, щоб дружина та всі в родині тебе розуміли. Але треба усвідомлювати, що з народженням дитини все зміниться. Навіть коли тобі доручають на роботі пару джунів, звичайні процеси змінюються, але це ніщо порівняно зі змінами, коли ти стаєш батьком. Раніше я міг попрацювати вдома до ночі — зараз про це можна забути. Оскільки моя робота пов’язана з розумовою діяльністю, хобі не випадково саме фізичні. Часом забувається, що зміна діяльності — вже відпочинок, хоч звучить банально, але це працює. Так само вдома з дитиною я відпочиваю розумово, та можу попрацювати тільки пізно вночі, уже коли вона засне.

«Дотримуюсь переконання, що треба розвивати себе там, де ти є»

Чи думав ти про релокацію в інші міста чи закордон?
Упевнений, що трудова міграція буде завжди. Але дотримуюсь переконання, що треба розвивати себе там, де ти є. І це не тільки про саморозвиток, це про те, щоб підтримувати локальні ком'юніті та допомагати їх розвитку. Цікавий факт, що більшість конференцій Харкова організовуються спеціалістами з Полтави. А в самій Полтаві подібного не існує. Є ризик, що з часом, якщо тенденція виїзду кадрів з невеликих міст буде продовжуватися, то такі міста будуть просто виснажуватися, та IT компанії просто підуть з ринку цих міст. Тому вибір тільки за нами та в наших руках. І це стосується не тільки IT галузі.