Сергій Бабіч, CEO в GlobalCSS, Awesome front-end developer, також є організатором конференції LvivCSS. Власник Renault Duster в якому власне і народилася ідея проекту Speakers in UA

https://www.facebook.com/babich.ss
https://twitter.com/babichss

Про перший комерційний досвід в ІТ:
Моя історія в IT почалася з дизайну. Перед тим, як стати фронтенд розробником, чотири з половиною роки працював дизайнером з приблизно 2005–2006 рр. Зараз я вважаю, що то був найжахливіший дизайн сайту, зроблений в CorelDRAW, і за нього отримав, здається, 500 гривень. На той момент це було 100 доларів. Мені стало за нього соромно буквально за місяць. Але, насправді, цей проект був для мене перепусткою у світ IT. Умовно кажучи, він зіграв роль випробувального завдання, після якого мене прийняли на роботу дизайнером в крихітну компанію в Житомирі, де ми почали «клєпати» такі дешеві сайти під замовлення. І був навіть свій продукт — сайт для нерухомості.

«І почалося, як в історії про наркоманів — спочатку я спробував верстку»

Як тебе з дизайну занесло в програмування?
Все почалося з того, що одружився, потім народилася перша дитина, і грошей перестало вистачати. Попри те, що на поточній роботі була домовленість з приводу підвищення заробітної плати, цього б було недостатньо. Відповідно, я вирішив перейти в більш серйозну веб-студію теж дизайнером. Але так виявилось, що як раз для тої веб-студії в мене вже навичок не вистачало — не був настільки крутим веб-дизайнером. Хоча світ веб дизайну втратив не дуже багато з мого переходу в розробку. І так вийшло, що 3 місяці буквально побув в тій конторі, і мене дуже м’яко звідти вижили — просто не давали проекти. Тобто «бенч» (Прим. bench) був неоплачуваним, сувора житомирська реальність, суворі будні в веб-студії — якщо ти не працюєш, тобі банально не платять. Тоді я пішов на фріланс, в ті часи так можна було ще заробити копійку. Зараз в рази складніше, якщо ти — не «бородатий» фрілансер з чемоданом замовників і десятьма роками досвіду, то буде дуже складно. Світ фрілансу жорстокий, дуже багато демпінгу. Так от, почав заробляти теж дизайном. Великих замовлень там не схопити, але були різного плану замовлення — банер, рекламка і тому подібне — приблизно по 10 доларів за кожне. Таким чином став заробляти суттєво більше, ніж до того. На той час вийшов на приблизно 300 доларів на місяць. Тоді ще не знав про сучасні зарплати і здавалося, що цього достатньо. Потім почало не вистачати замовлень, плюс набігли «депінгарі», які збивали ціни ледве не в 10 разів. І почалося, як в історії про наркоманів — спочатку я спробував верстку. От мені казали, що вона не викликає ніякого звикання, але одна верстка, дві верстки, потім їх шість, за ними CSS — і зовсім пішов по похилій. Звісно, ця діяльність була більш оплачувана за умови витрачання того ж самого часу. Але то були дикі часи, коли те, що казалося простим, потім переходило в підгонку під IE, Mozilla і тому подібне. Верстати було не дуже прикольно. Співпрацював з кількома замовниками, які делегували на мене задачі, і на той час виходило десь 40 доларів за сторінку. Так склалося, що в моєї дитини збився біологічний годинник, і вимушений був працювати по ночах. Це мене стомлювало. До того ж ми проживали з батьками, яким важко було пояснити, що я не просто так просиджую за монітором, а й працюю. Все це призвело до бажання знову шукати роботу в офісі. Через знайомих потрапив на співбесіду. Вважаю, що то була перша «доросла», але й найсмішніша співбесіда, тому що мене майже нічого не питали окрім як, скільки хочу отримувати. Як розумію, вони отримали клієнта з великим об'ємом задач, і їм потрібні були будь-які руки. Найцікавіше на той момент було те, що я абсолютно не мав досвіду з JS. Тобто, працював з кодом, але розуміння, що роблю, не було — у випадковому порядку набирав ключові слова, і воно щось виходило. Такий собі monkey-кодер, який довгий час не розумів, що відбувається.

«Чесно, місяця з два не розумів, що роблю, а потім в один прекрасний момент в мене щось клацнуло, і я став розуміти»

А як тебе взяли на позицію фронтендера без знання JavaScript?
Я не знаю навіть, як називається ця позиція. Ми, по суті, не розробляли сайти, ми робили продукт (мобільна аплікуха) на веб технологіях, який «крутився» на WebView на iPad. Тому важко сказати, чи то був фронтенд, але все було розроблено на JS. В перший робочий день до мене підійшов мій безпосередній лід і сказав, що мені потрібно реалізувати zoom на jQuery. На той час з цієї фрази зрозумів тільки «реалізувати» і «на», тому за перший день я спромігся зробити тільки вивести console.log на клік. Чесно, місяця з два не розумів, що роблю, а потім в один прекрасний момент в мене щось клацнуло, і я став розуміти. Допомогло ще те, що ми відмовилися від сторонніх бібліотек і почали писати на чистому JS.

«Мій старт в IT можна вважати щасливим збігом обставин, бо адекватних і об’єктивних пояснень, як це все сталося, не існує»

В тебе не було думки, що JS — не твоє і треба повернутися в чисту верстку? Наприклад, коли ти щось починаєш, але не виходить, то коли треба зупинитись?
Знаєш, навіть не згадаю. Мабуть, не було таких думок, бо я не хотів повертатися ні в які студії, ні назад у фріланс, мені було комфортно і цікаво. До нас прийшов колега з першого курсу університету, який задав ритму нашому навчанню та розвитку. Замість того, щоб плести інтригу, ми активно стали конкурувати в тому, хто більше вивчить або кращий паттерн використає. Взагалі, мій старт в IT можна вважати щасливим збігом обставин, бо адекватних і об’єктивних пояснень, як це все сталося, не існує.

in_post-1

Як ти встигаєш працювати, брати участь у ком’юніті й виховувати трьох дітей. Ще й при цьому грати на приставці щовечора?
Чорт його знає, серйозно. Я часто чую це запитання. Можливо тому, що по-іншому не вмію, от у мене є такий пунктик — не вмію ходити у відпустку, абсолютно. Тобто для мене 3 дні — це максимум, хоча розумію, що дійсно став втомлюватися від такого темпу, місцями на обрії маячить вигорання. І розумію, що мені варто зупинитися, відпочити від того всього дурдому.Чим ми, в принципі, збираємось зайнятися найближчим часом. Але тут багато факторів, не можу стверджувати, що все встигаю. На моє щастя, в мене не величезне завантаження на роботі, завдяки правильній організації задач.

«Коли ти — батько трьох дітей, ти повинен приділяти час сім’ї, але я обов’язково намагаюсь залишити годинку для себе, щоб, наприклад, пограти»

Розкажи про організацію свого робочого дня:
В першій половині дня виконую робочі задачі, далі вже перерва на обід та є час для GlobalCSS і комунікації, потім знову повертаюся до робочих задач. Комунікації не потребують повного занурення, можна виділяти по 5-10 хвилин на задачу та вирішувати поступово. Звичайно, коли ти — батько трьох дітей, ти повинен приділяти час сім’ї, але я обов’язково намагаюсь залишити годинку для себе, щоб, наприклад, пограти. Моя голова постійно набита думками, іноді навіть важко заснути, бо може прийти важлива ідея. А гра мене перезавантажує та розвантажує голову.

«Захотів потрапити на конференцію, не зміг — зробив свою»

Про перший LvivCSS:
Це легендарна штука. Перший LvivCSS відбувся тому, що я не зміг поїхати на KharkivCSS. В цій ситуації спрацював принцип, що я захотів потрапити на конференцію, не зміг — зробив свою. Проходили одночасно дві конференції у Харкові та Києві. Більш раціонально виявилося потрапити в Київ. Я був відвідувачем, мав нагоду оцінити організаційні питання та недоліки. Саме тоді прийшла думка, щоб створити власну конференцію. LvivCSS — красива ж назва, та була не зайнята. Приїхав додому з цією ідею, порадився з дружиною, бо вона — моя внутрішня сила, ми всі рішення приймаємо спільно. Вона сказала впевнено: «Роби!». І я почав робити — зв’язався з людьми, хто займається подібними організаціями, та ми почали реалізовувати ідею дуже маленькою командою. Було багато концептуальних ідей. Наприклад, була ідея використовувати львівське трамвайне депо як локацію. Але це прикольно було розглядати тільки для літнього періоду, взимку там було б холодно. Зупинилися ми на тому, щоб проводити в цеху, на той час то була єдина доступна фізично та фінансово нам локація. В нас було аж 5 спікерів, кожного особисто запросив. Це була дуже дешева (в нас був тільки один спонсор на 200 доларів) та проблематична конференція. Квитки коштували по 250 гривень, що трохи допомогло, але навіть довелося закладати свої власні кошти. Були пригоди з вимкненням світла та опаленням приміщення, що змусило нас понервувати. На той час не мав уяви, що бути організатором може бути так складно.

logo_css-2

З яких етапів складається організація такого заходу?
Не існує єдиного рецепта, але я б виділив такі етапи. По-перше, все починається з ідеї, потім знаходиш однодумців та партнерів, хто буде допомагати з реалізацією. По-друге, вже складаєш план: що і як організовувати, яких спікерів запрошувати, як розважати відвідувачів та де саме. Всі ці питання будуть тягнутися до самого дня конференції.

«Пошук спонсорів — це завжди певний ступінь невідомості, бо ти не знаєш, скільки і які компанії згодяться спонсорувати твою подію»

Як ти знаходиш спонсорів для конференції?
Зараз ми, як доросла конференція, розробили спонсорську пропозицію: декілька пакетів, список «плюшок». І надсилаємо компаніям, які потенційно можуть зацікавитися, і з нетерпінням очікуємо відповідь. Все, іншого механізму пошуку не існує — або ти нахабно лізеш скрізь, або є якісь компанії, які зацікавлені в цьому. Звичайно, коли до тебе приходить компанія сама, вона хоче трошки більше, ніж ти пропонуєш. По суті, пошук спонсорів — це завжди певний ступінь невідомості, бо ти не знаєш, скільки і які компанії згодяться спонсорувати твою подію.

Один мій знайомий сказав: «Сергій понад усе на світі любить CSS та м’ясо, нарешті він знайшов спосіб це поєднати»

Ти зараз робиш Meatup, як ви дійшли до цієї ідеї, і яка твоя роль у цьому проекті?
Один мій знайомий сказав: «Сергій понад усе на світі любить CSS та м’ясо, нарешті він знайшов спосіб це поєднати».
Я зрозумів, що повинен давати людям різні формати, повинен шукати цікавий контент, бо завжди постає питання зацікавленості. Спало на думку, що різні гілки в IT мало знають одна про одну. Наприклад, майже впевнений, що більшість розробників не розуміють роль Project manager в команді. Вони можуть знать людину, яка прийшла, нагримала та пішла. Подумав, що буде непогано створити подію, де люди б могли ділитися доступно інформацією з різних гілок. Коли розібралися з контентом, хотілося придумати рішення, щоб виділитися серед інших подібних мітапів і подати його «під іншим соусом». А я люблю гратися зі словами, є маленьке хобі — лінгвістичний гумор. Хоча і не був винахідником цієї назви, таких івентів було до мене багато у світі, у Львові такого ще не відбувалося — де ти міг прийти на мітап і поїсти стейк. У Львові це проходить досить затишно — до 30 відвідувачів, для цього міста більше і не треба. Насправді, дуже підходить і для виїзного формату. Ось був в Житомирі й квитки були розпродані.

«Ми розглядаємо GlobalCSS не як конференцію чи ком’юніті, а як освітню фундацію. Хочемо в її рамках нести світло освіти та науки скрізь, де зможемо дотягнутися»

Про GlobalCSS:
В один момент ми з партнерами прийшли до факту, що LvivCSS вже став достатньо відомим, але постало питання — що ж далі. З такою назвою ти не поїдеш в інші міста України або за кордон. Виникла необхідність переформатуватися зі збереженням концепції й руху, але поміняти «фасад». Ми довго думали над назвою, перевернули купу сайтів та інформації. Завжди є проблема з неймінгом для домену. Пощастило, що саме «global» було вільне. В процесі всіх цих подій зрозумів для себе одну просту річ: хочеш зробити — роби. Почав займатися організацією івентів і в мене стало виходити. Ще рік тому, якщо б хтось сказав, що я буду цим займатися, не повірив би. Так і з’явився новий бренд, який поєднує в собі багато чого, а LvivCSS повернув статус конференції.
GlobalCSS — це Computer Science Society, що теж зайняло багато часу для придумування такої розшифровки, яка втілює ідею та концепт, що ми заклали. Ми розглядаємо GlobalCSS не як конференцію чи ком’юніті, а як освітню фундацію. Хочемо в її рамках нести світло освіти та науки скрізь, де зможемо дотягнутися. І це те, чим будемо займатися найближчі роки.

«Буду відвертим, на той момент я не знав про нього і не орієнтувався. Але коли зрозумів, то спочатку впав у ступор, а потім мене поглинули емоції неймовірної радості»

Розкажи історію знайомства з Хоконом (Håkon Wium Lie), і як тобі вдалося запросити його на конференцію?
Håkon Wium Lie — батько CSS.
Знову ж таки збіг обставин. Так сталося, що Хокон планував подорож до Львова та знайшов саме нашу сторінку у Facebook, і написав мені. Буду відвертим, на той момент я не знав про нього і не орієнтувався. Але коли зрозумів, то спочатку впав у ступор, а потім мене поглинули емоції неймовірної радості. Вважаю, що ця подія була першим дзвоником для такого поняття, як GlobalCSS, хоча тоді ще це проводилося під ім’ям LvivCSS. Ми вирішили провести душевний мітап у Театрі пива «Правда», розташували до 60 людей, було досить затишно та атмосферно. Хокан дуже дружній та відкритий, ми провели декілька днів разом. Був слушний момент запитати, чи буде він згоден ще приїхати до України, розказали йому про наші ідеї. І він сказав, що не проти. Таким чином ми отримали ексклюзивного спікера на LvivCSS2018, це дійсно неймовірна історія.

«Дуже раджу тим, хто хоче стати спікером, стати викладачем в невеликих групах»

Ти викладаєш у Lviv IT School (LITS)?
Зараз тимчасово не викладаю, взяв творчу відпустку. За час цієї творчої відпустки отримав посаду директора Web UI напряму в LITS (Lviv IT School), тобто я тепер не тільки викладач, а ще й сам собі начальник. Хочу презентувати новий потужний курс по Angular — дуже глибокий, дуже складний, я б сказав. Мені цікавий цей челендж.
LITS для мене була першим етапом на шляху до мого становлення як спікера. Коли побачив, що є відкрита вакансія на викладача, подав заяву й отримав першу свою групу. Так, аудиторія складалася приблизно з 12 учнів, але це було нагодою тренувати виступи та свою подачу матеріалу. Тому, я дуже раджу тим, хто хоче стати спікером, стати викладачем в невеликих групах.

«На відміну від багатьох курсів, я нікому не гарантую отримання роботи»

Існує така холіварна тема: як знайти першу роботу в IT після курсів?
Мене досить часто рекрутери запитують, чи можу порекомендувати Trainee/Junior спеціаліста, тобто попит є. А взагалі, це дуже просто — потрібно намагатися бути кращим за всіх, тому що запрошують на роботу найкращих. Оскільки таких вакансій небагато, то конкуренція шалена. Треба бути реально блискучою зіркою і виділятися по багатьох факторах: бути уважною людиною, мати здібності швидко навчатися, аналізувати й тому подібне. Мої випускники після 3 місяців навчання на базовому курсі знаходили роботу, тому це цілком реально. Але на відміну від багатьох курсів, я нікому не гарантую отримання роботи.

Які курси ти ведеш?
Базовий Web UI. В ньому пояснюються, як для дітей, базові речі: HTML, CSS, JS. Хоча й глибоко, але рокет сайнс там нема, тільки необхідний мінімум для розуміння технологій. На мій погляд, даю той рівень знань, яким повинен володіти Junior спеціаліст.
Але існує така проблема, що багато хто приходить на курси з думкою, що якщо курси платні, то не потрібно напружуватися і багато працювати. Знову повторюся, що курси допомагають тим, хто дійсно тяжко працює та виділяється серед натовпу. Може, років 10 назад і приймали в IT всіх, але ті часи минули вже.

Твій девіз по життю?
«Learn, teach, repeat»
До цього девізу прийшов десь півроку тому. Мені дійсно цікаво навчати людей, отримую від цього задоволення. Найбільше — коли бачу результат і прогрес в учнях. Навчаю людей думати, а не по книжці. Не скажу, що цей девіз — всепоглинаюче життєве кредо, але він відображає те, чим мені цікаво займатися на даному етапі життя.

«Ти ніколи не спрогнозуєш, з ким ти можеш познайомитися на конференції. Можливо той, з ким ти вийшов на перекур, буде СЕО компанії, куди потім надішлеш своє резюме»

Навіщо людям ходити на мітапи, на конференції?
Конференція дає дві основні цінності: інформація і ком’юніті. Говорячи про інформацію, треба зауважити, що це дуже залежить від самої конференції, наскільки вона грамотно організована. Відвідувачі повинні винести з конференції щось, крім пакетів від спонсорів. Задача спікера — зафіксувати своє посилання так, щоб слухачі були замотивовані реалізувати це на практиці якомога швидше. Це можуть бути останні два речення, і неважливо, про що був увесь виступ, якщо людина мотивована бігти додому та вивчати це питання.
Окремої уваги вартий нетворкінг, про котрий всі говорять, но ніхто не робить. Хороша конференцiя повинна організувати такий нетворкінг, щоб люди знайомились. Найцінніше в ком’юніті, особливо в IT, — це люди, це зв’язки, це контакти. Ти ніколи не спрогнозуєш, з ким ти можеш познайомитися на конференції. Можливо той, з ким ти вийшов на перекур, буде СЕО компанії, куди потім надішлеш своє резюме. Тому, нетворкінг — дуже потужний інструмент.
Згадав на одному ресурсі статтю, в якій засуджували людей, хто ділиться знаннями й таким чином наповнює ринок спеціалістів новими кандидатами. Посил був у тому, що так ніби вирощуємо собі конкурентів. Але я вважаю, що в IT це працює інакше. Таким чином ми робимо сферу більш різноманітною, з’являється більше різносторонніх проектів, розвиток сфери у загальному значенні відбувається.

in_post_2

Де тебе можна буде знайти найближчим часом?
Мене можна буде знайти на KharkivJS (http://kharkivjs.org/) 6–7 жовтня, звісно, буду на LvivCSS (http://www.lvivcss.com.ua/) — 10–11 листопада та буду у Варшаві 5–6 грудня на FrontEndCon (https://frontend-con.io/). Також мене завжди можна знайти на подіях GlobalCSS.